23 факти про Айзека Азімова
Айзек Азімов — один з найвпливовіших і найплодовитіших письменників наукової фантастики ХХ століття. Його твори, такі як «Фундація» та «Я, робот», стали класикою жанру та мали великий вплив на подальший розвиток літератури, кінематографу і навіть науки. Азімов був не тільки письменником, але й ученим, популяризатором науки і людиною з надзвичайно широкими знаннями в багатьох галузях. Його життя, діяльність та погляди сповнені цікавих деталей, які допомагають краще зрозуміти цю непересічну особистість.
- Айзек Азімов народився 2 січня 1920 року в Петровичах, Російська імперія, в єврейській родині. У трирічному віці його родина емігрувала до США.
- Його справжнє ім’я — Айзек Юдович Азімов, але він часто використовував спрощене прізвище в англійському варіанті.
- Азімов виріс у Брукліні, Нью-Йорк, де його батьки тримали кондитерський магазин.
- Читати він навчився у віці п’яти років, і з того часу його любов до книг стала невід’ємною частиною життя.
- У віці дев’яти років він почав писати власні твори, захоплений ідеями наукової фантастики.
- Азімов отримав ступінь доктора філософії з хімії в Колумбійському університеті в 1948 році.
- Його літературний дебют відбувся в 1939 році, коли в журналі «Amazing Stories» було опубліковано його перше оповідання «Ключ до Урану».
- Азімов був надзвичайно плідним автором — за своє життя він написав або відредагував понад 500 книг та приблизно 90 000 листів і статей.
- Крім наукової фантастики, він писав науково-популярні книги з фізики, біології, історії, математики та інших дисциплін.
- Однією з найвідоміших його робіт є серія «Фундація», яка вплинула на багато науково-фантастичних творів, зокрема на всесвіт «Зоряних війн».
- Азімов увів у науково-фантастичну літературу «Три закони робототехніки», які стали основою для багатьох сюжетів про штучний інтелект.
- Він був професором біохімії в Бостонському університеті, де працював понад десять років.
- Азімов ніколи не вчився водити автомобіль через свій страх перед аваріями і любив їздити в громадському транспорті.
- У 1950 році він написав роман «Я, робот», який популяризував тему відносин між людьми і роботами.
- Він страждав на клаустрофобію, але парадоксально любив літати на літаках, бо вважав літаковий простір менш тісним, ніж інші види транспорту.
- Азімов боявся медичних операцій і госпіталізацій, що зробило його надзвичайно обережним у питаннях здоров’я.
- Він був членом Асоціації гуманістів, активним атеїстом та раціоналістом, що відображалося в його творах і поглядах на життя.
- Власноруч написав свою автобіографію, яка вийшла в трьох томах під назвою «In Memory Yet Green», «In Joy Still Felt» і «I, Asimov».
- Азімов був одним з перших великих письменників, які активно займалися популяризацією науки в телебаченні, з’являючись на багатьох наукових шоу.
- Він вважав себе «радикальним позитивістом», підкреслюючи важливість наукових методів у вирішенні будь-яких питань.
- Азімов отримав багато нагород за свої роботи, зокрема премії «Г’юго», «Неб’юла» та «Локус», які є одними з найпрестижніших у науковій фантастиці.
- Він неодноразово відзначався за свій внесок у розвиток наукової думки і отримав премію Едгара за детективні романи.
- Після смерті його ім’ям названо астероїд 5020 Азімов, що стало однією з найвищих наукових шан для письменника.
Айзек Азімов залишив по собі величезну культурну спадщину, що виходить далеко за межі літератури. Його ідеї про штучний інтелект, робототехніку та майбутнє цивілізації досі надихають вчених і митців. Будучи водночас ученим і фантастом, Азімов довів, що наука і мистецтво можуть гармонійно співіснувати, відкриваючи нові горизонти для людства. Його роботи, сповнені глибоких роздумів і прогнозів, продовжують бути актуальними і сьогодні, надаючи натхнення для досліджень і відкриттів у майбутньому.