25 цікавих фактів про дилофозавра

Дилофозавр – один із найзагадковіших хижих динозаврів юрського періоду, який завдяки своєму вигляду й гіпотетичним здібностям став улюбленцем популярної культури. Його ім’я перекладається як «ящір з подвійним гребенем», і саме ця особливість зробила його впізнаваним серед інших древніх хижаків. Завдяки фільмам і книжкам про динозаврів дилофозавра часто наділяють фантастичними рисами, але наука розкриває не менш цікаві й реальні деталі про цю істоту. Пропонуємо добірку з 25 маловідомих та цікавих фактів про дилофозавра, які розкриють його з нового, несподіваного боку.
- Дилофозавра вперше виявили в 1942 році на території штату Аризона в США, і лише через два десятиліття його офіційно описали як окремий вид.
- Назва дилофозавра походить від грецьких слів, що означають «дві гребінчасті пластини», адже на голові динозавра були дві кісткові прикраси.
- Вчені вважають, що гребені дилофозавра не використовувалися в бою, а, ймовірно, слугували для демонстрації або розпізнавання особин одного виду.
- Цей хижак жив приблизно 193 мільйони років тому, у ранньому юрському періоді, коли динозаври лише починали домінувати на планеті.
- Дилофозавр міг сягати до 7 метрів у довжину, але при цьому був досить легким – його вага рідко перевищувала 400 кілограмів.
- Його тіло було витягнутим і струнким, а ноги – довгими, що дозволяло йому швидко пересуватись і переслідувати здобич.
- У дилофозавра був дуже характерний череп – довгий, з тонкими щелепами, які містили до 60 гострих зубів.
- Особливістю зубів дилофозавра була наявність зазубрин, які допомагали краще утримувати та розривати здобич.
- Череп дилофозавра мав щілину між передніми та задніми зубами, яка могла послаблювати міцність укусу, але робила щелепу більш гнучкою.
- Через цю щілину багато палеонтологів вважають, що дилофозавр харчувався здобиччю не шляхом сильного укусу, а розриваючи її після захоплення.
- Він, ймовірно, був не лише хижаком, а й падальником – використовував свою спритність, щоб підбирати залишки їжі інших динозаврів.
- Дилофозавр мав трипалі передні кінцівки з гострими кігтями, які були добре пристосовані для утримання здобичі.
- Його задні лапи мали по три основні пальці з міцними кігтями, що забезпечувало йому добру опору під час бігу.
- Вважається, що дилофозавр міг пересуватись зі швидкістю до 30 кілометрів на годину, що було досить швидко для динозавра його розмірів.
- Попри те що дилофозавр зображений у кінофільмах як істота, що плює отрутою, наукових доказів такого вміння не знайдено.
- Також немає підтверджень існування розкривної комірцевої складки, як у ящірок, яку приписують дилофозавру в масовій культурі.
- Виявлені викопні рештки свідчать, що деякі особини могли мати сліди ушкоджень, отриманих у сутичках з іншими хижаками.
- Гребені на голові могли мати яскраве забарвлення, хоча це лише припущення, засноване на аналогії з сучасними тваринами.
- Дилофозавра іноді називають одним із перших великих тероподів, що означає його важливу роль у еволюції хижих динозаврів.
- Його рештки знаходили не лише в США, а й у Китаї, що свідчить про широку географію поширення або споріднені види.
- Дилофозавра іноді плутають з іншими ранніми хижаками, зокрема з целофізисом, але він був значно більший за розміром.
- За деякими гіпотезами, дилофозаври могли полювати зграями, хоча це твердження поки що не має остаточного підтвердження.
- Деякі науковці припускають, що дилофозавр був теплокровним або мав частково ендотермічний обмін речовин.
- Його зображення часто використовують у дитячих енциклопедіях, що сприяє ранньому інтересу дітей до палеонтології.
- Завдяки своїй незвичній зовнішності дилофозавр став одним із найвідоміших «культурних» динозаврів у світі, хоч і з деякими вигаданими рисами.
Цікавий і водночас суперечливий образ дилофозавра робить його яскравим прикладом того, як наука і попкультура переплітаються. Реальні відкриття палеонтологів часто виявляються не менш захопливими за вигадки сценаристів. Маловідомі факти про цю істоту дають змогу краще зрозуміти еволюцію хижих динозаврів і їхню поведінку в доісторичному світі. Саме такі неймовірні факти спонукають ще глибше зануритися у світ прадавнього життя.